12.03.2018: Стаття: Питання проведення місцевого референдуму у статуті територіальної громади

Останнім часом, до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, як до реєструючого органу статутів територіальних громад, звертаються представники об’єднаних територіальних громад з питанням щодо можливості врегулювання процедури проведення місцевого референдуму у статуті цієї громади.

Слід зазначити, що питання змісту та порядку державної реєстрації статутів територіальних громад регулюються  Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1150 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад», іншими нормативно-правових актами.

Стаття 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає можливість прийняття відповідними радами статутів територіальної громади села, селища, міста з метою урахування історичних, національних, культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», до питань, що регулюються статутом територіальної громади, віднесені:

- порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання (ч.3 ст.8 Закону);

- порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради (ч.2 ст.9 Закону);

- порядок обнародування рішення ради, прийнятого з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи (ч.4 ст.9 Закону);

- порядок формування та організація діяльності рад (ч.4 ст.10 Закону);

- порядок організації громадських слухань (ч.4 ст.13 Закону).

Дійсно, інститутами прямої участі громадян на місцевому рівні є місцевий референдум, місцева ініціатива, громадські слухання та збори громадян за місцем проживання.

При цьому, пункт 20 частини першої статті 92 Конституції встановлює, що організація й порядок проведення виборів і референдумів визначається винятково законами.

Статтею 7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Пункт 5 статті 7, вище згадуваного закону, передбачає: «порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми».

Конституція України (стаття 38) гарантує кожному громадянинові право «брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах». Однак, у 2012 році набирає чинності Закон України «Про всеукраїнський референдум», у якому зникає законодавчо закріплений механізм ініціювання та проведення місцевих референдумів.

На жаль, брак законодавчої бази щодо механізму проведення місцевого референдуму призводить до того, що ця форма участі громадян сьогодні не може бути реалізована в повсякденне життя, залишаючись у правовому полі.

Отже, звертаємо увагу представників територіальних громад, які уповноважені на розробку статутів цих громад:

до законодавчого унормування процедури проведення місцевого референдуму, розділ статуту, який самостійно (за відсутності законодавчого врегулювання) визначає механізм, процедуру та інші питання місцевого референдуму буде суперечити вимогам чинного законодавства та може стати причиною для відмови реєструючого органу у реєстрації такого статуту.